Яку структуру спільної діяльності із здобувачем освіти може використати педагог під час дистанційного навчання?
Перехід на дистанційне навчання, спочатку зумовлений пандемією, а тепер, і нашими реаліями, став неочікуваним та доволі серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу – освітян, вчителів, учнів та їхніх батьків.
Після тимчасової розгубленості всім довелось прийняти цей виклик та швидко адаптуватись, але питання розвитку дистанційної освіти набуло неабиякої актуальності.
І хоча дистанційне навчання не є заміною очного та ніколи не планувалось на довгострокову перспективу, воно може стати ефективним інструментом.
Взаємодія всіх учасників освітнього процесу — один з найважливіших факторів успішного функціонування будь-якої шкільної спільноти. В умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч, взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу: адміністрацією школи, вчителями, учнями і батьками — набуває особливої важливості.
Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня комунікації залежить її ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. Взаємодія між учнями та вчителями в дистанційному навчанні відбувається в межах штучно створеного комунікативного простору. Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння інших у віртуальному просторі.
Складністю дистанційного навчання є не тільки стимулювання учнів до внутрішньої роботи, а й можливість розгортання діалогу, який дозволяє учням висловлювати найрізноманітніші пропозиції. Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання.
У центрі комунікативного простору перебуває навчальний предмет. Але в ході проєктування взаємодії необхідно враховувати не лише предметну спрямованість, а й мотиваційний аспект навчання.
Якщо використовувати складну інформацію без урахування вікових і психологічних особливостей дитини, давати великий обсяг завдань одразу на тривалий період, це не сприяє внутрішній мотивації дитини. Завдання вчителя — зробити матеріал максимально доступним, цікавим, наочним і таким, що стимулюватиме до розширення знань. Завжди більш виграшними є ілюстровані онлайн-уроки, що спонукають дитину до співтворчості, пошуку, перетворюють її на дослідника. Зворотний зв’язок з учителем/учителькою — важливий фактор засвоєння знань. Дитина повинна бачити свої успіхи і вчитися працювати над помилками.
Мотивація досягнення реалізується в успішності освітньої діяльності учнів, у прагненні до поставлених цілей і виявленні наполегливості. Учні й учениці, орієнтовані на успіх, частіше досягають своїх цілей. Так працює і традиційна школа, але в умовах дистанційного навчання особливо важливо хвалити учнів, відзначати їхні досягнення й успіхи, навіть невеликі.
Яку ж структуру спільної діяльності із здобувачем освіти може використати педагог під час дистанційного навчання, щоб досягти успіху? Ось як я намагаюсь огранізувати нашу спільну роботу:
1) під час організації дистанційного навчання чітко дотримуюся нормативно-правового забезпечення з цього питання. Керуюсь методичними рекомендаціями щодо організації дистанційного навчання, Програмою з Іноземних мов, календарно-тематичним плануванням, розкладом уроків та індивідуальним планом роботи;
2) з метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання освітніх програм використовую інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, веб-ресурси, розроблені педагогами, практикую індивідуальні консультації та самостійне опрацьовування навчального матеріалу;
3) інформую всіх батьків здобувачів освіти про особливості освітнього процесу. Дистанційне навчання має чимало поширених та індивідуальних нюансів. Але немає сенсу бідкатися, натомість варто знайти варіанти проводити навчання так, щоб досягати потрібного результату. Вважаю, що особливо важливо спілкуватися позитивно. І вчителі, і батьки учнів мають поводитися одне з одним та з дітьми лояльно, з повагою та розумінням. Аналогічного ставлення до оточення варто вчити й дітей. Такий підхід знизить загальну напруженість і навчання буде більш ефективним. До того ж це допоможе нам всім зберегти гарний настрій.
Важливим кроком в організації дистанційного навчання є обладнання робочого місця. Учень має мати все, що йому може знадобитися для здійснення навчання (шкільне приладдя). Також батькам слід забезпечити можливість працювати з комп’ютером або іншими гаджетами та стабільне з’єднання з Інтернетом; комфортні умови для занять дитини; налаштувати її на роботу; вчасно увімкнути гаджет; допомогти вийти на дистанційну платформу; встановити антивірусні програми та програми, що блокують не бажаний вміст на сайтах; забезпечити місце навчання дитини годинником (щоб учень мав змогу вчитися самостійно слідкувати за часом при виконанні завдань); відредагувати яскравість та контрастність екрану до комфортного рівня; заохочувати дитину сидіти з прямою спиною; створити середовище з мінімумом шуму (вимкнути телевізор, сповіщення телефону);
4) надаю обов’язкові рекомендації учням щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Користуємося чіткими правилами роботи на уроках:
діти повинні вчасно приєднатися до відео зв’язку;
на початку слід отримати від учнів підтвердження, що вони добре бачать і чують вчителя;
мікрофони у дітей мають бути вимкнені, щоб не створювати шум та гарно чути інформацію;
на запит вчителя потрібно вмикати мікрофон;
перед завершенням відеоконференції необхідно уточнити, чи всім зрозуміле завдання для самостійного опрацювання.
Прийнятним варіантом є завчасно сформований розклад занять на тиждень. Його потрібно оприлюднювати напередодні. В крайньому разі, можна формувати розклад і на 2-3 дні. Не бажано затягувати з інформацією про завтрашні уроки до сьогоднішнього вечора. І тим паче не варто практикувати такий підхід: «На початку дня ми повідомимо, які саме уроки сьогодні будуть».
5) для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачаю форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками. Оцінювання проводжу для контролю за виконанням домашніх завдань і щоб розуміти ступінь засвоєння матеріалу. Вважаю, що не слід зловживати великою кількістю завдань, це надасть змогу створити комфортні умови навчання
6) використовую безкоштовний сервіс Google Classroom. З допомогою Google Classroom: я можу використовувати фото, щоб прикріпити їх до завдань, редагувати, копіювати; маю доступ офлайн до потрібної інформації; можу обмінюватися файлами з інших додатків та контролювати роботу учнів (аналізувати, оцінювати, слідкувати чи виправляють помилки, виконують завдання); аналізую роботи і оцінюю їх; маю можливість перевіряти необмежену кількість разів (після виправлення помилок), щоб ще раз отримати оцінку; можу надсилати електронні листи окремо для одного чи багатьох учнів; друкую і коментую оголошення;
7) створили та використовуємо закриті спільноти в соціальній мережі Viber за визначеними спільно з батьками, педагогами й здобувачами освіти принципами організації груп та правилами спілкування, навчання, тестування. Viber ми активно почали використовувати ще під час карантину, але проблема виникала при отриманні і відправці великої кількості інформації, часто важко її синхронізувати, пам’ять телефону потрібно постійно очищувати. Хоча для типових навчальних переписок цей додаток дуже зручний;
8) використовую інструменти спілкування в дистанційному навчанні відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог тощо);
9) практикую уроки через сервіс Mееt, який надає можливість проводження онлайн зустрічі, демонстрації будь-якої фото, відео та друкованої інформації, участь у голосовому обговоренні та спілкуванні у чаті та багато іншого;
10) використовую такі інструменти для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти:
https://onlinetestpad.com/ua — конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань;
https://learningapps.org – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань;
Google-документи.
11) активно використовую інтернет-ресурси для самоосвіти: EdEra, iLearn, Рrometheus, Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtube-канали, відеоролики і т.п.);
12) для кращого опанування учнями навчального матеріалу пропоную відеоуроки та матеріали сайту YouTube (так з його допомогою можна знайти і переглянути пояснення тем різними педагогами та обрати свій формат розуміння потрібної теми, розв’язати певні ситуації, переглянути різноманітні відео та анімації, на основі YouTube створено багато пізнавальних та корисних YouTube –каналів, де можна отримати потрібну інформацію), відповідно до програм навчання з основних предметів, затверджених МОН.
Особливу увагу приділяю створенню комунікативного простору Дистанційне навчання передбачає кілька типів взаємодій з різними цілями:
оперативне інформування;
повідомлення нового матеріалу;
уточнювальні запитання;
коментарі до виконаних робіт тощо.
Для мене важливо створити таку комунікаційну структуру, яка була б гнучкою (кожен педагог має власний простір для викладання необхідних матеріалів, забезпечення взаємодій та відгуків учням) і багатогранною (учням не потрібно реєструватись у різнопланових системах, доступ відбувається з єдиного ресурсу чи порталу).
Розгляньмо два основні завдання, які мають вирішуватись комунікаційними системами:
1. Налагодження первинної комунікації між учнями, батьками та вчителями, оперативне інформування щодо динамічних змін, оголошення від адміністрації закладу освіти. Це оптимально здійснювати через служби миттєвих повідомлень, соціальні мережі (закриті групи чи спільноти класів).
2. Створення простору для організації дистанційного навчання. На мою думку простір для організації дистанційного навчання має забезпечувати такі функції: проведення онлайн-уроків; доступ до різноманітних електронних навчальних матеріалів; отримання робіт учнів (тести чи виконані практичні завдання в зошитах); оцінювання та зворотний зв’язок щодо виконаних робіт; можливість поставити питання та отримати відповідь поза межами онлайн-уроку.
Проводити уроки віддалено, не бачити учнів, не мати можливостей пояснити особисто й допомогти в момент виникнення проблеми — раніше ми, вчителі не могли й уявити таких ситуацій у своїй роботі. Але життя внесло несподівані корективи і змусило всіх терміново опановувати цифрові інструменти й нові педагогічні підходи та методики.
Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків. Але ми, педагоги, організовуємо якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихаємо й мотивуємо учнів, даємо раду технічним проблемам, хоча, це - зовсім не просто.
Немає коментарів:
Дописати коментар